У Київському СІЗО немає захисних споруд, тому під час повітряної тривоги утримувані під вартою залишаються в камерах.
Потреба в укриттях для установи сягає 3 000 осіб, а під час тривог у столиці людям лише радять гучномовцем відійти від вікон.
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤У відповіді Київського СІЗО на запит від 31 серпня 2026 року зазначено, що на обліку установи немає захисних споруд цивільного захисту, пише колишній заступник міністра юстиції Денис Чернишов, який курирував пенітенціарну систему, у статті для «Юридичної газети».
Під час сигналу тривоги утримувані залишаються в камерах режимних корпусів. Гучномовцем їм радять перейти до найбезпечнішої частини камери: подалі від вікон і ближче до несучих стін.
Порядок дій працівників викладено у внутрішньому плані з обмеженим доступом.
У червні 2026 року Міністерство юстиції письмово підтвердило потребу в укриттях для 3 000 осіб. Будувати їх ніде: підвали та підземні переходи за результатами обстеження за участю ДСНС визнані непридатними.
У травні 2024 року монітори Національного превентивного механізму при Омбудсмані після відвідин СІЗО зафіксували відсутність укриття. За їхніми висновками, утримувані й персонал «піддаються щоденному реальному ризику для життя і здоров’я, залишаючись незахищеними».
У липні 2026 року омбудсман Дмитро Лубінець назвав відсутність укриттів у пенітенціарних установах «прямим порушенням позитивних обов’язків держави щодо захисту права на життя».
Станом на 1 січня 2026 року під вартою в слідчих ізоляторах України перебували 12 624 особи — кожен третій із 34 925 людей у пенітенціарній системі. Лише в Києві в установах без укриттів, за даними автора статті, утримують понад 2 600 людей.
Чернишов нагадує про статтю 3 Конституції: коли держава бере людину під варту, вона позбавляє її можливості захищатися й сама відповідає за її життя та здоров’я.
За Кримінальним процесуальним кодексом, тримання під вартою — виняткова міра запобіжного заходу, пише експосадовець. Частина 3 статті 183 кодексу зобов’язує слідчого суддю чи суд визначити розмір застави, а сума має бути посильною для сплати.
Винятки, коли суддя має право не визначати заставу, є в законі, наголошує Чернишов. Корупційних злочинів серед них немає.
Хочете, щоб ми висвітлили певну тему чи ситуацію? Пропонуйте. Розглянемо, перевіримо і зробимо матеріал. Пишіть на [email protected] або в наш чат-бот у Telegram — https://t.me/tramnewsbot.