Нещодавно мережею ширилась новина, що «готелю «Кане» більше не існує». Активісти повідомляли про демонтаж фасаду історичної будівлі, яка є однією з найдавніших на Хрещатику. Трамвай дізнався, що насправді відбувається з пам'яткою архітектури та які перспективи її відновлення.
Колишній готель «Кане» 1874 року, більш відомий киянам як Центральний гастроном, є пам'яткою історії, архітектури та містобудування місцевого значення. Будівля — одна з небагатьох, що вціліла після руйнування Хрещатика у 1941 році. Споруджений французьким купцем Жаном-Батистом Кане за проєктом відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва, готель став свідком важливих подій в історії Києва та України.
Допоможіть журналістам Vgorode.ua виконувати свою роботу. Підтримайте фінансово >>> ❤
У різний час тут мешкали такі видатні діячі як Панас Саксаганський, Михайло Врубель, Іван Карпенко-Карий, Павло Скоропадський та Максим Рильський. На першому поверсі розміщувалось представництво всесвітньо відомого виробника швейних машинок – компанії «Зінгер».
У 2017 році в будівлі сталася масштабна пожежа, що суттєво пошкодила конструкції. Хоча офіційною причиною загоряння називали халатність будівельників, громадськість підозрювала умисний підпал. З того часу пам'ятка стоїть захована за рекламними банерами.
Архітектор Микола Віхарєв, чиє бюро VIHAREV розробило проєкт реставрації Центрального гастроному, спростував інформацію про повне знищення пам'ятки. За його словами, основний каркас будівлі збережений, як і П-подібна форма з внутрішнім двориком. Головні фасади всі залишилися, разом з оригінальною ліпниною.
«Частково збереглися невеликі тераси-балкончики та деякі кімнати. Тобто хоча більшість елементів втрачено, споруда не «знесена під нуль», — пояснив архітектор.
Однак стан пам'ятки щороку погіршується через вплив опадів та відсутність покрівлі. Волога проникає всередину старовинної цегли та руйнує її структуру під час морозів. Протиаварійні роботи, які мали б зберегти стан будівлі до початку реставрації, фактично не були повноцінно виконані.
Власник будівлі — ТОВ «АБ Інвестиції та розвиток» (належить британській компанії та громадянину Кіпру) — тільки 6 травня 2025 року повідомив про початок виконання першочергових протиаварійних робіт. Це сталося через сім років після отримання дозволу на такі роботи.
Компанія пояснює затримку складнощами з отриманням дозволів та невизначеністю через війну. Проте виникає логічне запитання: чому за стільки років для збереження принаймні залишків історичної будівлі не було вжито жодних елементарних заходів, які не вимагають великого фінансування? Наприклад, натягнення захисного тенту над будинком.
За словами Миколи Віхарєва, власник нарешті знайшов кошти для відновлення робіт і є надія, що реставрація розпочнеться цього року. Головною перешкодою наразі є отримання необхідних дозволів у Міністерстві розвитку громад та територій, оскільки проєкт розроблявся ще до повномасштабної війни і тепер потрібно врахувати нові вимоги законодавства.
Проєкт реставрації передбачає збереження трьох поверхів будівлі з оригінальним оздобленням фасаду. Перші поверхи планується віддати під торгівлю, зокрема під супермаркет (зберігаючи традицію гастроному), а верхній поверх — під офісні приміщення. Також є ідея створити музей Михайла Врубеля, який мешкав у готелі під час роботи над розписом Володимирського собору.
Микола Віхарєв наголошує на важливості суспільного нагляду за інвесторами проєктів з відновлення історичних пам'яток: «Я дуже вдячний громадськості, що вона тримає це питання на контролі. Саме громадська думка формує «русло», куди спрямовуються інвестиції».
Орієнтовна вартість проєкту реставрації оцінюється у понад десять мільйонів доларів.